Історія

___Історія села Голинь починається з глибокої давнини. На його території була знайдена селянська піч, яка за дослідженням археологів належить до періоду черняхівської культури ІІІ – V століть н.е. В цій печі наші предки випалювали посуд. За один раз в ній випалювали 100 шт.
___В околицях с.Голинь відомі три археологічні пам’ятки, які відносяться до різних історичних епох. Найдавнішою з них є поселення голіградської культури фракійського гальштату, яке виявив у 1983 році І. Кочкін в урочищі Границя за 2,5 км. на схід від села. Воно займає площу орієнтовно 100х100 м. і датується в межах ХІІ-VIII ст. до н.е. На теренах України це відповідає фінальній стадії бронзового віку чи першопочаткам ранньозалізного. Дана культура сформува-лася в Карпатському регіоні, звідки проникла у Подністров’я. Її населення мешкало як у відкритих селищах, так і в укріплених городищах, споруджуючи наземні та напівземлянкові житла. Основою економіки були землеробство і тваринництво, торгово-обмінні операції, а також різноманітні промисли й ремесла. Особливо розвинутою була бронзоливарна справа, сировина для якої надходила з багатих карпатських родовищ. З металу виготовляли зброю (мечі, наконечники списів), знаряддя праці (сокири-кельти, серпи, ножі), посуд та прикраси (браслети, підвіски). Практикувалося також виварювання солі. Керамічний посуд, представлений переважно горщиками, мисками й амфорами, виготовлявся вручну шляхом ліплення. Його поверхня нерідко прикрашалася чорним лискуванням та канавками-канелюрами. Значна кількість скарбів бронзових виробів вказує на соціально-майнове розшарування суспільства. Покійників піддавали кремації, а прах хоронили в урнах.
___Наступна пам’ятка, розташована в урочищі Замчисько (Городище) на площі приблизно 200х300 м., представлена поселенням культури карпатських курганів, яка датується ІІ-V ст. Невеликі розкопки на поселенні були проведені польським дослідником Б. Янушем на місці виявлення гончарного горна на початку ХХ ст. Поблизу горна для випалу кераміки було знай-дено багато уламків різного ґатунку посуду, виготовленого на гончарному крузі. Це, зокре-ма, чарка з прямими гранчастими стінками, зрізаноконічна миска, широкий біконічний горщик з горизонтальними вінцями, прикраше-ний заглибленими горизонтальними прямими та хвилястими лініями. На основі вивчення кераміки встановлено, що поселення в Голині є однією із найпізніших пам’яток даної культури. Такі великі посудини-піфоси призначалися, як правило, для зберігання зерна, що свідчить про значний розвиток землеробства. У значній мірі практикувалося й скотарство.
___Третю пам’ятку, розташовану в урочищі «за липами» за 2,3 км на схід від школи, теж виявив І. Кочкін у 1983 р. Поселення відноситься до давньоруської культури і датується ХІІ – першою половиною ХІІІ ст. В цей час територія Прикарпаття входила до складу Галицько-Волинського князівства.
___Село знаходиться між двома великими річками і, зрозуміло, це була сприятлива місцевість для заселення, заняття рибальством, землеробством і ремеслом. Люди заселювались на берегах річок Сівка, Середня. За переказами старожилів Сівка була широкою, повноводною річкою, в якій водилося багато риби.
___Перша письмова згадка про село Голинь датується 21 липням 1391 р. як Голінь над річкою Червою. У Львівському архіві записано, що «пан з Голиня заборгував пану стрийському велику суму грошей. Ведеться судова справа». В той час село було власністю польських шляхтичів. 24 липня 1391 р. шляхтич Владислав Ягелю віддав село Голинь Лієну Ландікову і його братам.
___У 1595 році село вщент було спалене татарською ордою. За легендами назва села походить від слова «голий», тобто після зруйнування населеного пункту монголо-татарами, люди знову селилися на голому місці, тому й назвали поселення Голинем. Інша історія з виникнення назви села це та, що вона пішла від прізвища поміщика Голинського, маєтки якого були розміщені на місці населеного пункту (за переказами старожила Бережницького М.Й.). Котятичі об’єднані з селом Голинь. Перша письмова згадка про «Котяче» датується 1473 роком.
___Село складається з кількох частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут, Гора. Найстаріші частини села – Котятичі, Заріка, Посіч, Підгора.
___Історична назва частини села Посіч походить від того, що в період національно-визвольної війни 1648-1649рр. війська Богдана Хмельницького посікли на території села загін польської шляхти. Пізніше це поселення стали називати Посіч.
___З 1498 року на Галичину почали нападати кримські татари і турки. Охопило це лихо і Голинь. Коли татари нападали з боку Калуша, їм треба було піднятися на гору. Тут уже чекали жителі села, які закидали їх камінням, і татарські вози котилися вниз. Так народилася назва Котятичі. Напади татар і турків повторювались у 1502, 1508, 1509, 1570-1590 роках. Під час набігів турків і татар люди ховалися у «замчині» (тепер це яри біля церкви). Колись тут була суцільна гора, а в ній прориті підземні ходи і схованки. З часом на місці підземних ходів земля осідала, утворилися дороги, які ведуть у с.Тужилів і Підгору. У 1887 році на середній горі було збудовано церкву Покрови Пречистої Діви Марії.